Історія

У 1924 р. для приміщення школи були виділені хати родини Порохнюків та М. І. Барила, що у с. Западинка Васильківського району Київської області. Андрій Петрович та Надія Петрівна Порохнюки були першими вчителями.

У 1935-1936 р. північно-західну частину села було зруйновано, жителі переселені, тому школа опинилася на його околиці. Була вона семирічною, розміщувалася у трьох хатах, віддалених одна від одної, де спочатку було два класи, згодом їх стало 16. Навчання проходило у дві зміни.

Під час Великої Вітчизняної війни школа не працювала, дітей відправили по хуторах, де вони таємно навчалися. У хаті Порохнюків був штаб німецького війська. А наприкінці 1944 р. школа вже була переповнена.

З 1944 р. до початку 1950 р. школою керували жінки, а саме: О. Ф. Сокуренко, потім Т. О. Лемберська.

З 1951 р. по 1953 р. директором школи була В.С. Марголіна, а з 1953 р. по 1954 р. школою керувала М. П. Барило, тоді ж добудували 3 класні кімнати, завезли учнівські парти для 2-х класів. З 1954 р. по 1958 р. адміністраторами школи працювали Г. Г. Вовченко, Д. К. Шосталь.

У 1958-1959 р. побудували спортзал. У 1960 р. у школі навчалося 480 учнів.

Новий директор С. Ф. Лаврінович відкрив восьмирічну школу. Із-за браку приміщень він віддав свій кабінет для учительської. Лиректор відкрив їдальню, медичний кабінеті (перший у районі), групи продовженого дня, шкільні майстерні. Велику допомогу цьому надали вчителі.

З 1969 р. по 1985 р. директором школи був В.І. Кіт, учасник Великої Вітчизняної війни 1941-1945 р. р., орденоносець. Він відкрив спальні кімнати для школярів.

Відкривається вечірня школа для працюючої молоді на 120 місць, яку очолювала Л. І. Борисенко.

У березні 1975 р. с. Западинка приєднали до міста Василькова. З 1985 р. по 1989 р. школу очолювала Т. М. Клочко.

У 1987 р. розпочалося будівництво нової школи на 1728 місць з басейном (площа території школи 3,5 га).

З 1989 р. директором Васильківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 9 (школи-новобудови) призначили В. Г. Гаркавенка, який працював по 2000 р. Він велику увагу приділяв згуртуванню педагогічного колективу, працював над диференціацією та індивідуалізацією навчання учнів, впроваджував рейтингову систему. У школі був встановлений комп'ютерний клас. Володимира Григоровича поважали вчителі,учні та їх батьки.

З 2000 р. школу очолювала В. Ф. Гаркавенко. Валентина Федорівна підвищила рівень методичної роботи вчителів, якість знань учнів, приділяла увагу роботі вчителів з обдарованими дітьми. Була ініціатором створення музею історії школи. Мала авторитет серед учителів, учнів і їх батьків.

З 2006 р. директор школи є П. І. Пархоменко. Педагогічний колектив налічує 66 учителів, працює 31 працівник обслуговуючого персоналу. У школі навчається 688 учнів. У 2007 р. відкрився музей історії школи. Директор школи приділяє велику увагу методичній роботі, якості знань учнів, реконструкції школи. У школі працює кабінет інформатики, обладнаний сучасною комп'ютерною технікою. У 2011 р. директор відкрила кабінет ІКТ для проведення вчителями уроків з використанням інформаційних технологій.

Педагоги школи опановують засоби реалізації принципів гуманізації освіти на уроках та в позаурочний час, впроваджують нові технології під час викладання основ наук, велику увагу приділяють екологічному вихованню, відродженню народних звичаїв і традицій. У школі працюють досвідчені вчителі. Серед них 10 нагороджено знаком „відмінник освіти України”, 9 учителів мають звання „учитель-методист”, 21 – звання „старший учитель”, 1 – звання „регіональний тренер програми Intel® „Навчання для майбутнього”.

Учні школи є неодноразовими призерами Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін І-ІІ-ІІІ-IV етапів. Є переможець Міжнародного конкурсу з українознавства. Випускники освітнього закладу відомі в Україні й за кордоном.

Кiлькiсть переглядiв: 1699

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.